Відступлення від висновку, викладеного в постановах КЦС ВС від 06.08.2021 у справі № 639/6370/18, від 10.08.2021 у справі № 755/7758/19, від 19.01.2022 у справі № 766/10404/19, від 04.10.2021 у справі № 712/10515/17, від 26.01.2022 у справі № 761/41749/19, від 08.06.2022 у справі № 723/779/20, щодо умови оспорюваного договору про передання права грошової вимоги з отриманням первісним кредитором від нового кредитора оплати меншої, ніж номінальна вартість такої вимоги, та/або з правом на стягнення додаткових нарахувань, штрафних санкцій, процентів тощо, якщо їх суми не були повною мірою компенсовані первісному кредитору, свідчить про проведення факторингової операції.

Виключна правова проблема полягає у невизначені питання щодо можливості застосування положень ст. 1212 ЦК у спорах про стягнення перерахованої до Державного бюджету України суми адміністративно-господарського штрафу відповідно до постанови про його накладення суб’єктом владних повноважень, яка в подальшому була скасовано судовим рішенням.

Відступлення від висновків, викладених у постановах КАС ВС від 08.06.2022 у справі № 819/707/18, від 29.03.2021 у справі № 392/1430/16-а(2-а/392/46/16) та від 30.12.2020 у справі № 819/804/18, щодо адміністративної підвідомчості спору між фізичними особами та органами місцевого самоврядування щодо рішень органів місцевого самоврядування про реорганізацію закладів освіти. КГС ВС вважає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК спір між фізичними особами та органами місцевого самоврядування щодо рішень органів місцевого самоврядування про реорганізацію закладів освіти повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки він наближений до корпоративного спору.

Відступлення (шляхом уточнення) висновку, наведеного у постанові КАС ВС від 19.10.2022 у справі №640/18775/19, а саме: "ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору; вказаними приписами не застережена виключність здійснення ремонту саме вказаними організаціями та неможливість виконання цих дій іншими суб'єктами господарювання".

Відступлення від правового висновку щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, що міститься у постановах КЦС ВС від 03.04.2019 у справі № 757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі № 463/389/14-ц про те, що по своїй суті зобов’язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов’язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування. На думку колегії суддів 3 % річних від простроченої суми (або інший розмір процентів, який встановлений договором або законом) та індекс інфляції мають нараховуватися на грошові зобов’язання, які виникли внаслідок завдання шкоди, з дати її заподіяння (дати переходу майна, яке належало товариству, у власність покупця), а не з дати ухвалення відповідного судового рішення про стягнення відшкодування такої шкоди (матеріальних збитків).

Відступлення від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 23.09.2020 у справі № 202/4051/18 та від 14.09.2019 у справі № 760/6156/15-ц щодо неможливості оспорення батьківства спадкоємцями у порядку ч. 3 ст. 137 СК, якщо актовий запис про народження дитини вчинено після смерті особи, яка записана батьком дитини.

Відступлення від висновків, викладених у постанові ВП ВС від 13.07.2022 року у справі № 199/8324/19, із вказівкою що відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оспорено іпотекодавцем у суді, що є для іпотекодавця гарантією дотримання іпотекодержателем вимог закону щодо підстав та процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Тому належним та ефективним способом захисту позивача, який вважає, що його право порушене тим, що право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зареєстроване за відповідачем (іпотекодержателем) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), є позов про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.

Відступлення від правових висновків КАС ВС, викладених в постановах від 25.07.2018 № 809/575/16 (провадження №К/9901/12190/18) та від 18.08.2022 у справі № 640/23901/19 (провадження № К/9901/40109/21) щодо застосування положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та ст.ст. 116, 117 КЗпП.

Відступлення від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 02.08.2022 у справі № 280/2405/21, про те, що позивачем дотримано вимоги пп. 5 п. 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (№ 448), в частині невідкладного повідомлення зазначене міністерство, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.

Юрисдикція спорів при оскарженні дій садівничого товариства в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу щодо відключення від електропостачання будинку, про зобов`язання відновлення постачання електричної енергії та стягнення моральної шкоди за позовом члена цього садівничого товариства, кваліфікацією такого спору як корпоративного, пов`язаного з управлінням та діяльністю садівничого товариства, тобто спорів у зв`язку з наданням кооперативом послуг з електропостачання.

Відступлення від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 20.06.2018 у справі № 802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі № 2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі № 2а-6995/12/1370, від 26.10.2021 у справі № 2а-19251/11/2670. Ключовим питанням у цій справі є правильність застосування ч. 1 ст. 208 та ч. 1 ст. 250 ГК, якими визначено порядок застосування наслідків недійсності правочину і строк накладення адміністративно-господарських санкцій. Як наслідок, перевірці підлягає питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину у випадку, якщо така вимога заявлена не одночасно із вимогою про визнання правочину недійсним.

Спірним у цій справі є питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного п.102.1 ст.102 ПК, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з п.126.1 ст.126 ПК за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання. Під час касаційного перегляду встановлено наявність різної практики Верховного Суду з цього питання, відтак колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати.

Питання юрисдикції спору, яке становить виключну правову проблему, де позивач (фізична особа) не є власником квартири та/або нежитлового приміщення ОСББ, не є членом ОСББ, проте, є власником машиномісця у паркінгу, який територіально та конструктивно пов’язаний з багатоквартирним будинком та переданий створеному у ньому ОСББ на баланс, та невизначеність Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» прав власника такого майна. Вирішення питання юрисдикції такого спору потребують відповіді на запитання, зокрема: - чи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства спори за позовом ф.о. - власника паркомісця в напівпідземному паркінгу багатоквартирного будинку, яка ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не віднесена до співвласників багатоквартирного будинку та самостійно не увійшла до складу ОСББ, щодо оскарження рішень загальних зборів ОСББ, якими такій особі встановлюються певні обов’язки щодо утримання майна, яке належить їй на праві власності?; - чи поширюються на позивача, як власника паркомісця в напівпідземному паркінгу багатоквартирного будинку, який ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не віднесений до співвласників багатоквартирного будинку, права учасника ОСББ, передбачені ст. 14 зазначеного закону, зокрема, на участь в управлінні об’єднанням, а саме: на участь в загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку - при вирішенні питань, що впливають на права та обов’язки позивача?; - якщо на установчих зборах ОСББ не було вирішено питання про прийом до складу ОСББ власників машиномісць підземного паркінгу, який територіально і конструктивно пов'язаний з багатоквартирним будинком, та у Статуті ОСББ не визначено обсяг їх прав та порядок участі, чи має брати участь власник паркомісця в напівпідземному паркінгу у зборах та голосувати за рішення, які стосуються його прав та обов’язків? Яким чином, у такому разі, визначається кількість голосів власника паркомісця під час голосування учасників ОСББ? Щодо яких питань діяльності ОСББ має право голосу власник паркомісця?

Виключна правова проблема полягає у невизначені питання щодо необхідності формування висновку про те, чи є ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" однією юридичною особою та, відповідно, який саме орган / суб'єкт наділений повноваженнями на управління такою юридичною особою (статутні органи чи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) в контексті змін до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". Колегія суддів КГС ВС вважає, що ситуація, яка склалася довкола правового статусу ПАТ "Укрінбанк" (ПАТ "Українська інноваційна компанія"), є унікальною та потребує вирішення задля забезпечення дотримання принципу правової визначеності.

Виключна правова проблема у невизначені питання щодо того, чи є пеня, 3 % річних, інфляційні втрати основним зобов’язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 та чи вважається сплата Моторним (транспортним) страховим бюром України виплати (шкоди), регламентованої пп. "ґ" п. 41.1. ст. 41 зазначеного закону повним виконанням основного зобов’язання.