Supreme LAB
Дайджести / огляди Верховного Суду Дайджести / огляди Верховного Суду
Юрисдикція№ справи /
№ провадження
Дата передачі справиДоповідачПідстава передачіСуть питанняУхвала про передачу справи№ провадження
у ВП / ОП / П
Доповідач
у ВП / ОП / П
Стан розглядуПравова позиція / висновокДата ухвалення рішенняРішення ВС / ЄДРСР
ВП господарська 910/8115/19 (910/13492/21)
17.11.2022 Банасько О.О. Відступлення від висновку
Відступлення від висновку, викладеного в постановах КЦС ВС від 06.08.2021 у справі № 639/6370/18, від 10.08.2021 у справі № 755/7758/19, від 19.01.2022 у справі № 766/10404/19, від 04.10.2021 у справі № 712/10515/17, від 26.01.2022 у справі № 761/41749/19, від 08.06.2022 у справі № 723/779/20, щодо умови оспорюваного договору про передання права грошової вимоги з отриманням первісним кредитором від нового кредитора оплати меншої, ніж номінальна вартість такої вимоги, та/або з правом на стягнення додаткових нарахувань, штрафних санкцій, процентів тощо, якщо їх суми не були повною мірою компенсовані первісному кредитору, свідчить про проведення факторингової операції.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107983837
12-42гс22 Уркевич В.Ю. Розглянуто
ВП ВС відступила від правового висновку викладеного в постанові КЦС ВС від 04.10.2021 у справі № 712/10515/17 щодо строку дії договору факторингу, визначивши, що зобов’язання за договором факторингу вважаються виконаними в момент повернення клієнтом фактору грошових коштів, а також сплати процентів, якщо це передбачено договором. Якщо виконання зобов’язання за договором факторингу забезпечене заставою права вимоги, то у разі порушення клієнтом умов договору позики чи кредитного договору як складової частини договору факторингу зобов’язання за таким договором факторингу діють до моменту реалізації предмета застави або набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Сторони договору відступлення права вимоги не обмежені номінальною вартістю права вимоги, сама по собі різниця між номінальною вартістю права вимоги, що відступається, та ціною продажу такої вимоги, визначеною сторонами в договорі купівлі-продажу права вимоги, не може вважатися платою за договором факторингу
08.08.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113269741
ВП господарська № 910/5880/21
16.11.2022 Огороднік К.М. Виключна правова проблема
Виключна правова проблема полягає у невизначені питання щодо можливості застосування положень ст. 1212 ЦК у спорах про стягнення перерахованої до Державного бюджету України суми адміністративно-господарського штрафу відповідно до постанови про його накладення суб’єктом владних повноважень, яка в подальшому була скасовано судовим рішенням.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107552512
12-36гс22 Ткач І.В. Розглянуто
Відступлення від висновку КЦС ВС від 10.07.2019 у справі № 489/6624/15-ц Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу кошти, які платник сплатив на виконання цієї постанови, знаходяться у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Тому повернення таких коштів платникові стосується захисту його майнових прав як суб`єкта господарювання, а вимога про стягнення цих коштів належить до юрисдикції господарського суду. Суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, можна стягнути на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК як безпідставно утримувану. На такі правовідносини приписи ЦК про відшкодування шкоди та Порядку № 787 не поширюються.
08.08.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434
ВП господарська 925/1741/21
29.11.2022 Губенко Н.М. Відступлення від висновку
Відступлення від висновків, викладених у постановах КАС ВС від 08.06.2022 у справі № 819/707/18, від 29.03.2021 у справі № 392/1430/16-а(2-а/392/46/16) та від 30.12.2020 у справі № 819/804/18, щодо адміністративної підвідомчості спору між фізичними особами та органами місцевого самоврядування щодо рішень органів місцевого самоврядування про реорганізацію закладів освіти. КГС ВС вважає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК спір між фізичними особами та органами місцевого самоврядування щодо рішень органів місцевого самоврядування про реорганізацію закладів освіти повинен розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки він наближений до корпоративного спору.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107717355
12-38гс22 Катеринчук Л.Й. Розглянуто
ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах ВП ВС від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18 та від 09.09.2020 у справі № 260/91/19 та КАС ВС у постановах від 28.01.2021 у справі № 140/434/19 та від 22.10.2020 у справі № 694/1174/16-а, вказавши, що такі спори належать до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватися судами за правилами КАС України. Правовідносини в цій справі спрямовані на вирішення питань організації освітнього процесу, а саме забезпечення доступності освіти, права на здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти, можливості продовжити навчання на відповідному рівні освіти у зв`язку з реорганізацією закладу освіти, що має на меті передусім публічний, а не приватний інтерес.
02.08.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690646
ВП господарська № 924/1288/21
18.01.2023 Кібенко О.Р. Відступлення від висновку
Відступлення (шляхом уточнення) висновку, наведеного у постанові КАС ВС від 19.10.2022 у справі №640/18775/19, а саме: "ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору; вказаними приписами не застережена виключність здійснення ремонту саме вказаними організаціями та неможливість виконання цих дій іншими суб'єктами господарювання".
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108581434
№ 12-5гс23 Уркевич В.Ю. Розглянуто
Підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові КАС ВС від 19.10.2022 у справі № 640/18775/19, немає. До закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення (якщо вони не відносяться до доріг оборонного значення) застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі». Проте якщо до предмета закупівлі, крім послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, включено надання послуг (виконання робіт) по забезпеченню їх технічного прикриття в особливий період щодо доріг та інших об`єктів транспортної системи оборонного значення, відомості про яке (технічне прикриття) становить державну таємницю, таякі є послугами оборонного призначення,до такої закупівлі Закон України «Про публічні закупівлі» застосовується з урахуванням особливостей, встановлених законами України «Про державне оборонне замовлення» («Про оборонні закупівлі»), «Про державну таємницю», «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період».
02.08.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112939038
ВП господарська № 904/6760/21
14.06.2023 Кібенко О.Р. Відступлення від висновку
Відступлення від правового висновку щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, що міститься у постановах КЦС ВС від 03.04.2019 у справі № 757/3725/15-ц, від 04.12.2019 у справі № 463/389/14-ц про те, що по своїй суті зобов’язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов’язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування. На думку колегії суддів 3 % річних від простроченої суми (або інший розмір процентів, який встановлений договором або законом) та індекс інфляції мають нараховуватися на грошові зобов’язання, які виникли внаслідок завдання шкоди, з дати її заподіяння (дати переходу майна, яке належало товариству, у власність покупця), а не з дати ухвалення відповідного судового рішення про стягнення відшкодування такої шкоди (матеріальних збитків).
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111972415
№ 12-37гс23 Ткач І.В. Повернуто
Подібні питання вже перебували на розгляді ВП ВС. У постанові ВП ВС від 19.06.2019 по справі № 703/2718/16-ц (№ в ЄДРСР 82997469) Велика Палата Верховного Суду, зокрема, висловила таку правову позицію. За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди. ВП ВС вважає помилковими висновки судів, що між сторонами виникли грошові зобов`язання саме на підставі рішення суду. Зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами. Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то в цьому випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, адже одна сторона зобов`язана сплатити певну визначену грошову суму стягувачу. Тобто ВП ВС вже висловила правову позицію з приводу того, що грошове зобов`язанняз відшкодування шкоди виникає між сторонами із заподіяння шкоди, а не з рішення суду.
02.08.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112702938
ОП КЦС № 461/3122/19
№ 61-10148св22
18.01.2023 Ступак О.В. Відступлення від висновку
Відступлення від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 23.09.2020 у справі № 202/4051/18 та від 14.09.2019 у справі № 760/6156/15-ц щодо неможливості оспорення батьківства спадкоємцями у порядку ч. 3 ст. 137 СК, якщо актовий запис про народження дитини вчинено після смерті особи, яка записана батьком дитини.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108727008
№ 61-10148св22 Фаловська І.М. Розглянуто
Постанова від 31.07.2023 Відступили від висновку ВС, зробленого у постановах від 23.09.2020 у справі № 202/4051/18 та від 14.09.2019 у справі № 760/6156/15-ц Спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який записаний після своєї смерті батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі, згідно з ч. 3 ст. 137 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
31.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112731316
ВП цивільна № 759/5454/19
№ 61-15212св20
17.08.2022 Краснощоков Є.В. Відступлення від висновку
Відступлення від висновків, викладених у постанові ВП ВС від 13.07.2022 року у справі № 199/8324/19, із вказівкою що відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оспорено іпотекодавцем у суді, що є для іпотекодавця гарантією дотримання іпотекодержателем вимог закону щодо підстав та процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Тому належним та ефективним способом захисту позивача, який вважає, що його право порушене тим, що право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зареєстроване за відповідачем (іпотекодержателем) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), є позов про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105838961
№ 14-81цс22 Ткачук О.С. Розглянуто
У справі № 199/8324/19, відмовляючи в задоволенні позову, ВП ВС, з урахуванням установлених судами попередніх інстанцій обставин справи, а саме наявності невиконаного основного зобов`язання, існування чинного договору іпотеки, умови якого позивачем не оспорюються, виходила з того, що права позивача не порушено, оскільки іпотека виникла до ухвалення державним виконавцем постанови про накладення арешту та заборони на предмет іпотеки, заборона на предмет іпотеки також була вже накладена на предмет іпотеки для забезпечення прав іпотекодержателя, який і задовольнив свої вимоги за рахунок заставленого майна. Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності не впливають і не можуть вплинути на права позивача щодо права на предмет іпотеки. Тобто обставини цієї справи не є подібними до обставин справи, що перебуває на розгляді у ВП ВС, а тому підстав для відступу від цих висновків не встановлено.
26.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516545
ВП цивільна № 522/16890/20
№ 61-9743св22
01.02.2023 Стрільчук В.А. Відступлення від висновку
Відступлення від правових висновків КАС ВС, викладених в постановах від 25.07.2018 № 809/575/16 (провадження №К/9901/12190/18) та від 18.08.2022 у справі № 640/23901/19 (провадження № К/9901/40109/21) щодо застосування положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та ст.ст. 116, 117 КЗпП.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108790745
№ 14-15цс23 Ситнік О.М. Розглянуто
ВП ВС не вбачає підстав для відступу від висновків, висловлених у постановах від 25.07.2018 у справі № 809/575/16 та від 18.08.2022 у справі № 640/23901/19. Допомога по тимчасовій непрацездатності за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, відноситься до виплат, які належать працівнику при звільненні, тому у разі несплати яких настає відповідальність, передбачена ст. 117 КЗпП. Для віднесення допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам, що виплачується Фондом соціального страхування починаючи з шостого дня непрацездатності, до виплат при звільненні, передбачених ст. 116 КЗпП, визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачені. Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні ч. 1 ст. 116 КЗпП такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Якщо страхові кошти не були перераховані, але комісія із соціального страхування підприємства вчасно розглянула питання про оплату листа непрацездатності, роботодавець відправив заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то Фонд несе відповідальність шляхом нарахування і стягнення індексації вказаної виплати. Якщо комісія чи роботодавець не вчинили таких дій, то відповідальність за невиплату відшкодування покладається на роботодавця.
26.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516544
СП КАС № 200/3265/21-а
№ К/9901/43594/21
23.05.2023 Коваленко Н.В. Відступлення від висновку
Відступлення від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 02.08.2022 у справі № 280/2405/21, про те, що позивачем дотримано вимоги пп. 5 п. 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (№ 448), в частині невідкладного повідомлення зазначене міністерство, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111663032
№ К/9901/43594/21 Коваленко Н.В. Розглянуто
Відступ не здійснювався. Правовий висновок. Повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор), щодо вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених ч. 4 з урахуванням вимог ч. 5 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», за результатами проведеної у встановленому порядку перевірки, є дискреційними. Відтак, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб’єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування санкцій з урахуванням принципів недискримінації та пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
26.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112529061
ВП цивільна № 187/1387/22
№ 61-3732св23
04.07.2023 Краснощоков Є.В. Юрисдикція
Юрисдикція спорів при оскарженні дій садівничого товариства в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу щодо відключення від електропостачання будинку, про зобов`язання відновлення постачання електричної енергії та стягнення моральної шкоди за позовом члена цього садівничого товариства, кваліфікацією такого спору як корпоративного, пов`язаного з управлінням та діяльністю садівничого товариства, тобто спорів у зв`язку з наданням кооперативом послуг з електропостачання.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112030236
№ 14-95цс23 Воробйова І.А. Повернуто
ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення судами юрисдикційних правил, не посилається на жодне рішення ВС у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібними підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, як це передбачено п. 2 ч. 6 ст. 403 ЦПК .
26.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112484595
ПП КАС № 160/14095/21
№ К/990/30146/22
24.05.2023 Гімон М.М. Відступлення від висновку
Відступлення від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 20.06.2018 у справі № 802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі № 2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі № 2а-6995/12/1370, від 26.10.2021 у справі № 2а-19251/11/2670. Ключовим питанням у цій справі є правильність застосування ч. 1 ст. 208 та ч. 1 ст. 250 ГК, якими визначено порядок застосування наслідків недійсності правочину і строк накладення адміністративно-господарських санкцій. Як наслідок, перевірці підлягає питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину у випадку, якщо така вимога заявлена не одночасно із вимогою про визнання правочину недійсним.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/111077991
№ К/990/30146/22 Гімон М.М. Розглянуто
Відступ не здійснювався. Правовий висновок. Неправомірним є застосування до платників адміністративно-господарських санкцій після спливу шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного року з дня вчинення правочину. Цей строк має розглядатися як такий, що встановлює терміни, протягом і в межах яких податковий орган (для якого положеннями ПК України встановлено обов’язок з контролю за додержанням податкового та іншого законодавства) має право ініціювати перед судом питання застосування наслідків недійсності правочину (процесуальний строк звернення до суду). Застосування таких наслідків є видом адміністративно-господарської санкції, закріпленої главою 27 Розділу V ГК. Цей строк також має розглядатися як граничний для вжиття (накладення) таких заходів судом (матеріально-правовий строк – строк давності).
25.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112490938
ПП КАС № 821/850/18
№ К/9901/1141/19
01.03.2023 Юрченко В.П. Відступлення від висновку
Спірним у цій справі є питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного п.102.1 ст.102 ПК, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з п.126.1 ст.126 ПК за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов'язання. Під час касаційного перегляду встановлено наявність різної практики Верховного Суду з цього питання, відтак колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважає за необхідне передати цю справу на розгляд палати.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109311794
№ К/9901/1141/19 Юрченко В.П. Розглянуто
Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС в постановах від 10.05.2018 у справі № 820/3544/17, від 05.06.2018 у справі № 824/760/17-а, від 02.10.2018 у справі № 820/3543/17, від 05.07.2019 у справі № 820/11541/13-а, від 29.01.2019 у справі № 820/495/18, від 24.05.2022 у справі № 280/928/20 про те, що нарахування штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПК, й відлік такого строку пов'язується не з днем фактичної сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, а саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Правовий висновок. Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений п. 102.1 ст. 102 ПК, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов’язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов’язання, – є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
24.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112470351
ВП господарська № 910/18499/21
06.07.2023 Баранець О.М. Юрисдикція
Питання юрисдикції спору, яке становить виключну правову проблему, де позивач (фізична особа) не є власником квартири та/або нежитлового приміщення ОСББ, не є членом ОСББ, проте, є власником машиномісця у паркінгу, який територіально та конструктивно пов’язаний з багатоквартирним будинком та переданий створеному у ньому ОСББ на баланс, та невизначеність Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» прав власника такого майна. Вирішення питання юрисдикції такого спору потребують відповіді на запитання, зокрема: - чи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства спори за позовом ф.о. - власника паркомісця в напівпідземному паркінгу багатоквартирного будинку, яка ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не віднесена до співвласників багатоквартирного будинку та самостійно не увійшла до складу ОСББ, щодо оскарження рішень загальних зборів ОСББ, якими такій особі встановлюються певні обов’язки щодо утримання майна, яке належить їй на праві власності?; - чи поширюються на позивача, як власника паркомісця в напівпідземному паркінгу багатоквартирного будинку, який ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не віднесений до співвласників багатоквартирного будинку, права учасника ОСББ, передбачені ст. 14 зазначеного закону, зокрема, на участь в управлінні об’єднанням, а саме: на участь в загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку - при вирішенні питань, що впливають на права та обов’язки позивача?; - якщо на установчих зборах ОСББ не було вирішено питання про прийом до складу ОСББ власників машиномісць підземного паркінгу, який територіально і конструктивно пов'язаний з багатоквартирним будинком, та у Статуті ОСББ не визначено обсяг їх прав та порядок участі, чи має брати участь власник паркомісця в напівпідземному паркінгу у зборах та голосувати за рішення, які стосуються його прав та обов’язків? Яким чином, у такому разі, визначається кількість голосів власника паркомісця під час голосування учасників ОСББ? Щодо яких питань діяльності ОСББ має право голосу власник паркомісця?
https://reyestr.court.gov.ua/Review/112087699
№ 12-40гс23 Пільков К.М. Повернуто
З наведеної норми права, а також ч. 5 ст. 302 ГПК України слідує, що справа з указаної підстави може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду за наявності двох ознак: 1) справа містить виключну правову проблему; 2) вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики. Виходячи з наведених критеріїв, КГС ВС, передаючи справу на розгляд ВП ВС у для вирішення виключної правової проблеми, має обґрунтувати її наявність за кількісним та якісним вимірами, наприклад, навести інші справи різних юрисдикцій, у яких мала місце зазначена правова проблема, наявність різної судової практики її вирішення тощо. Втім, передаючи цю справу на розгляд ВП ВС, колегія суддів КГС ВС не виклала проблему, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій. Колегія суддів КГС ВС констатувала, що ВП ВС окремо не викладала правового висновку щодо юрисдикції спору, у якому позивач є власником машиномісця у паркінгу, що територіально та конструктивно пов`язаний з багатоквартирним будинком і переданий створеному в ньому ОСББ на баланс, а права власника такого майна в Законі не визначені. Однак, колегія суддів КГС ВС не робила посилань на конкретні справи з подібних правовідносин, їх кількісні та якісні показники, в яких судами було б сформовано різну практику, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
23.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112939034
ВП господарська № 909/578/17
07.12.2022 Кібенко О.Р. Виключна правова проблема
Виключна правова проблема полягає у невизначені питання щодо необхідності формування висновку про те, чи є ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" однією юридичною особою та, відповідно, який саме орган / суб'єкт наділений повноваженнями на управління такою юридичною особою (статутні органи чи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) в контексті змін до ч. 5 ст. 44 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". Колегія суддів КГС ВС вважає, що ситуація, яка склалася довкола правового статусу ПАТ "Укрінбанк" (ПАТ "Українська інноваційна компанія"), є унікальною та потребує вирішення задля забезпечення дотримання принципу правової визначеності.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108581404
№ 12-6гс23 Ткач І.В. Повернуто
ВП ВС зауважує, що КГС ВС у пунктах 78-82 ухвали від 07.12.2022 у справі № 909/578/17, обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми, наводить власні міркування з приводу вирішення цієї справи по суті, які зводяться до незгоди з правовими висновками ВП ВС, викладеними в постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16. Разом з цим позиція КГС ВС щодо вирішення цієї справи по суті не обґрунтовує наявності виключної правової проблеми.
19.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176435
ВП господарська № 910/16820/21
22.12.2022 Банасько О.О. Виключна правова проблема
Виключна правова проблема у невизначені питання щодо того, чи є пеня, 3 % річних, інфляційні втрати основним зобов’язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 та чи вважається сплата Моторним (транспортним) страховим бюром України виплати (шкоди), регламентованої пп. "ґ" п. 41.1. ст. 41 зазначеного закону повним виконанням основного зобов’язання.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025221
12-44гс22 Пільков К.М. Розглянуто
ВП ВС відступила від правового висновку викладеного в постанові КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, щодо обов’язку МТСБУ сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, визначивши, що МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконання зобов’язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування. Натомість у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов’язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений ч. 2 ст. 625 ЦК обов’язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми. За прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика відповідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування. Натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі МТСБУ має обов’язок сплатити її.
19.07.2023 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217