ВП ВС у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено висновок про те, як саме слід діяти суду, якщо він установить відсутність підстав для звернення прокурора з позовом в інтересах держави вже після відкриття провадження у справі. Питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права та/або інтересу у справі № 912/2385/18 суди не розглядали, оцінки способу захисту ВП ВС не надавала. ВП ВС у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (щодо підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави), що відповідно до ч. 6 ст. 303 ГПК свідчить про недоцільність розгляду ВП ВС цієї справи.

КЦС ВС ухвалою від 31.07.2023 вже відкрив у цій справі касаційне провадження. Отже, у цій справі питання про застосування положень п. 5 ч. 2 2 та ч. 4 ст. 394 ЦПК України вже вирішено, висновки ВП ВС щодо застосування вказаних норм процесуального права не можуть вплинути на результат судового рішення, яке вже ухвалено КЦС ВС у цій справі.

ВП ВС не вбачає підстав втретє викладати той самий правовий висновок, який навіть в ухвалі КЦС ВС про передачу справи не ставиться під сумнів.

КЦС ВС очікує на висновок ВП ВС щодо тлумачення норм процесуального права, що підлягають застосуванню Верховним Судом під час вирішення питання щодо відкриття або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду. Однак, КЦС ВС вже відкрив касаційне провадження та призначив справу до розгляду.

КАС ВС послався на прогалину у нормах матеріального права, а саме неврегульованість нормами ЗУ "Про вищу освіту" питання кількості термінів перебування на посаді керівника відповідного закладу вищої освіти у випадку дострокового припинення контракту. Проте, КАС ВС не обґрунтувала кількісні та якісні показники, які б свідчили про наявність інших справ з подібними правовідносинами та формування судами різної правової практики при їх вирішенні, а передача цієї справи на розгляд ВП ВС була б необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Поставлене питання може бути вирішено КАС ВС як належним судом.

Правовідносини у справах не є подібними з огляду на різний суб`єктний склад учасників процесу. Так, у справі 553/4650/14-а прокурор звертався безпосередньо в інтересах особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, яка станом на час відрахування з навчального закладу не досягла повноліття, а в справі № 340/11/23 суди виходили з того, що особи, на захист інтересів яких звернувся прокурор, є повнолітніми та спроможні самостійно захистити свої права. Крім того, у справі № 553/4650/14-а ВП ВС не вирішувала питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, а лише зазначила про помилковість висновку апеляційного суду, який вважав, що спір у справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Обґрунтування КГС ВС необхідності уточнення висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові ВП ВС від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, не знайшло свого підтвердження, оскільки висновки, від яких пропонується відступити, шляхом їх уточнення, сформульовані ВП ВС у справі за інших правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі. ВП ВС зауважує, що окреслення КГС ВС необхідності прийняття саме ВП ВС судового рішення у спорах за позовами релігійних організацій (об`єднань) до місцевих рад про визнання недійсними рішень місцевих рад про припинення права постійного користування земельними ділянками релігійних організацій (об`єднань), які не виконали вимоги ЗУ "Про внесення зміни до статті 12 ЗУ "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" з огляду на наявність великої кількості подібних справ на розгляді судів першої, апеляційної та касаційної інстанції та в умовах повномасштабної військової агресії з боку російської федерації не вмотивовано підставами для розгляду цієї справи ВП ВС з огляду на наявність у ній виключної правової.

Обґрунтовуючи передбачену ч. 4 ст. 403 ЦПК України підставу передачі цієї справи на розгляд ВП ВС, КЦС ВС вказує на необхідність відступлення (уточнення) від висновку, викладеного в постанові ВП ВС від 31.10.2018 у цій справі, що суперечить змісту цієї статті.

Практика вирішення питання щодо застосування норм процесуального права в частині визначення складу суду, уповноваженого на вирішення питання про повернення касаційної скарги, у кожному з касаційних судів у складі Верховного Суду є сталою, протилежних прикладів КЦС ВС не навів.

ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ВСУ від 06.09.2017 у справі № 315/765/14-ц, про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, шляхом конкретизації, зазначивши що необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).

Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших. Правовий висновок. До осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” її розрахунок мав здійснюватися згідно із п. 2 ст. 56 цього закону за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік. Вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, запроваджених у зв’язку із внесенням до цієї норми змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу ст. 22 Конституції України, є неприпустимим.

Повернення судового збору врегульовано ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення по суті у зв'язку з виявленням обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. З винесенням 11.10.2023 БП КГС ВС ухвали про закриття касаційного провадження судовий розгляд справи про затвердження плану реструктуризації боргів Голіусова І. О. у справі № 922/4460/21 закінчено. У ОП КГС ВС відсутні підстави для прийняття для розгляду питання повернення судового збору у даному випадку, оскільки це питання передано на розгляд у межах вже закритої іншим складом суду справи.

ОП КЦС дійшла висновку, що у цій справі відсутній предмет (об’єкт) для розгляду справи об’єднаною палатою, а справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Першої судової палати КЦС ВС

Відступили від висновку щодо застосування ч. 1 ст. 28 ЦПК, викладеного у постановах ВС від 17.06.2022 у справі № 556/1395/21 (провадження № 61-3887св220), від 12.02.2020 у справі № 161/1246/18 (провадження № 61-35403св18) щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого

Справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати КЦС ВС у зв’язку з відсутністю предмета (об’єкта) для перегляду, оскільки розгляд судом справи, в якій відсутній функціонал (компетенційні повноваження) для об’єднаної палати, не відповідатиме критерію суду, встановленого законом.